Державна екологічна інспекція України представила результати свого першого ґендерного аудиту під час засідання робочої групи з ґендерних питань Координаційного центру з оцінки шкоди довкіллю. Ґендерний аудит було проведено за підтримки Програми розвитку ООН в Україні та фінансування Уряду Швеції.
До події долучилися представники й представниці органів державної влади, міжнародних організацій, українських жіночих та екологічних громадських організацій.
Про що свідчать результати ґендерного аудиту
У межах ґендерного аудиту Держекоінспекції України було проаналізовано її внутрішні політики, управлінські процеси, умови праці та можливості для кар’єрного розвитку, а також проведено опитування серед її працівників та працівниць. Загалом в опитуванні взяли участь 453 співробітників.
За кадровими даними станом на травень 2026 року, жінки становлять 55,1% персоналу Держекоінспекції та 44,1% керівників середньої ланки, тоді як вищі керівні посади обіймають чоловіки. Про кар’єрне просування протягом останніх трьох років повідомили 14,3% опитаних жінок і 21% чоловіків.
Понад 97% опитаних жінок і чоловіків погодилися, що люди з однаковою кваліфікацією повинні мати однакові кар’єрні можливості. Водночас 36,2% жінок і 17,9% чоловіків вважають, що жінки стикаються з іншими кар’єрними бар’єрами в структурах Держекоінспекції. Така різниця у відповідях свідчить про потребу ґрунтовніше дослідити чинники, що можуть перешкоджати професійному розвитку.
«Для Держекоінспекції важливо, щоб кожна працівниця й кожен працівник могли професійно зростати та на рівних умовах претендувати на керівні посади. Ґендерний аудит підтвердив, що в нас уже є для цього хороша основа, але й показав, на чому варто зосередитися далі», — зазначає Дмитро Заруба, перший заступник Голови Державної екологічної інспекції України.
Ґендерний підхід в оцінці шкоди довкіллю
Окрема увага під час засідання була присвячена ґендерним аспектам шкоди довкіллю, адже наслідки забруднення впливають на різні верстви населення нерівномірно: місце проживання, стан здоров’я, доступ до ресурсів тощо — усе це визначає те, наскільки людина зазнає впливу забруднення та які має можливості попередити чи ж відновитися після нього.
Наприклад, жінки й чоловіки можуть мати різний рівень контакту з небезпечними речовинами через різні види зайнятості. Ще один приклад — зростання потреби в догляді за людьми, які постраждали внаслідок забруднення, створює додаткове навантаження на близьких, передусім жінок.
За результатами опитування, 55,7% працівниць і 46,9% працівників вважають важливим досліджувати відмінності у впливі забруднення на здоров’я жінок і чоловіків. Ґендерний аудит рекомендує розвивати компетенцію й навички фахівчинь та фахівців у цих питаннях, зокрема як використовувати дані про населення постраждалих територій під час оцінювання шкоди.
«Війна впливає на всіх нас, але на різні групи жінок і чоловіків вона впливає по-різному. […] Тому ґендерно чутлива оцінка шкоди – це передусім питання якості самої оцінки і якості подальших запланованих дій», — підкреслила у своєму відеозверненні Катерина Левченко, Урядова уповноважена з ґендерної політики.
Як застосовуватимуться рекомендації аудиту далі
На основі результатів ґендерного аудиту Координаційний центр з оцінки шкоди довкіллю підготував рекомендації щодо посилення внутрішньої ґендерної політики Держекоінспекції та врахування ґендерних аспектів в оцінці шкоди довкіллю — усе це в межах Національного плану дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека». Захід 7.7. Національного плану передбачає «Проведення дослідження “Оцінка шкоди війни навколишньому природному середовищу з урахуванням ґендерного компонента”», розроблення методології та проведення навчання для Координаційного центру з оцінки шкоди довкіллю.”
До ґендерного аудиту ввійшли такі рекомендації: закріпити ґендерний підхід у внутрішніх політиках Держекоінспекції, навчати працівниць і працівників враховувати ґендерні аспекти під час оцінювання шкоди довкіллю, використовувати у висновках інспекції дані з розподілом за статтю, залучати громади до визначення потреб різних груп населення тощо.
Власні дослідження щодо ґендерних аспектів впливу війни та шкоди довкіллю під час заходу представили й представниці жіночих та екологічних громадських організацій. Частина з учасниць увійде до складу робочої групи з ґендерних питань Координаційного центру з оцінки шкоди довкіллю.
«Наступний крок — перетворити ці висновки [ґендерного аудиту] на конкретні управлінські рішення, навчання та практичні механізми, які допоможуть краще оцінювати шкоду війни для довкілля та людей і будувати відновлення України за принципом “нікого не залишити осторонь», — наголошує Олена Криворучкіна, народна депутатка України, заступниця голови Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування.
Уже цього місяця відбудеться навчання для працівниць та працівників Держекоінспекції з питань розуміння ґендерної рівності в їхній діяльності, впливу шкоди навколишньому середовищу на жінок та чоловіків, їхнього здоров’я, ведення економічної діяльності тощо. Робоча група з підтримки ґендерного аспекту оцінки екологічної шкоди в роботі Координаційного центру при Держекоінспекції підготує рекомендації щодо розробки та застосування методики оцінки шкоди довкіллю з урахуванням ґендерних аспектів, а також щодо збору та аналізу даних про населення та взаємодію з органами місцевої влади.
Повна версія ґендерного аудиту за посиланням.
________
Ґендерний аудит та подію було проведено в межах проєкту ПРООН «Зменшення ризиків довгострокових екологічних катастроф в Україні шляхом створення Координаційного центру з оцінки шкоди довкіллю», що реалізується за фінансової підтримки Уряду Швеції.